Фільм за власним сценарієм
    10 Березня 2020

    Фільм за власним сценарієм

    Вулична фотографія — особливий жанр. Фотографи, які працюють у ньому, використовують техніку «чесної фотографії»: фіксують події та емоції такими, якими вони є, без спотворень. Зображують людей у громадських місцях і звичних ситуаціях, але разом із тим шукають у кожному кадрі особливу атмосферу та естетику.

    Фейсбук-спільнота «Українська вулична фотографія» взялася об’єднати фотографів зі спільною пристрастю до вуличної фотографії. Разом вони творять візуальний архів життя сучасної України та українців. Щомісяця учасники спільноти разом із редакцією Reporters. обирають найкращу світлину. У лютому переможним став кадр авторства львівського фотографа Тараса Бичка.

    Тарас є учасником міжнародного стріт-колективу «Little Box Collective» та фіналістом міжнародних конкурсів Miami Street Photo Festival, London Photo Festival і Documentary Family Awards. Його роботи увійшли до збірки «100 Great Street Photographs». 

    «Цю фотографію я зробив біля одного з торгівельних центрів у спальному районі Львова. Це місце і раніше привертало мою увагу, але без хорошого світла воно втрачало свій шарм. Одного вечора ще здалеку я побачив автомобіль, припаркований біля сіті-лайту, — там не було реклами, той просто світив яскравим світлом. Підійшовши, звернув увагу на цікаву текстуру вікон. Щойно я почав кадрувати зображення, під’їхав інший автомобіль, який підсвітив перехожих. Тоді мені вдалось «вхопити» цей кадр. Бо за мить водій припаркував авто і вимкнув фари.

    Бувають моменти, коли дрібниці додають сцені магічності. Так і у цій абсолютно буденній ситуації випадково з’явилися головні герої, а хороше світло розставило акценти. У такі моменти фотографія раптом перетворюється на кадр із фільму, який ти робиш тут і зараз за власним сценарієм, маючи 1/125 секунди. Часто ловлю себе на думці, що у сучасній стріт-фотографії такого бракує — бракує настрою. Я ж завжди намагаюся зробити так, щоб глядач відчув його».

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00