Хіросіма. Життя після вибуху
    The New Yorker 9 Квітня 2019

    Хіросіма. Життя після вибуху

    Джон Герсі

    Кілька хвилин до вибуху, після вибуху й через рік — репортер Джон Герсі записав шість історій людей, які вижили під час ядерного бомбардування Хіросіми збройними силами США 6 серпня 1945 року. Катастрофа в Хіросімі забрала життя понад сотні тисяч людей. Ті, хто вижили, розповідають, як їм вдалося врятуватися. Важливою була найменша дрібниця — як ось, наприклад, місце, де людина перебувала у мить вибуху.

    Героями репортажу, що став одним із найяскравіших прикладів «нової журналістики», є німецький католицький священик, вдова шевця, працівниця заводу, двоє лікарів та чиновниця. Автор збирався написати про наслідки вибуху для міста, про зруйновані будівлі та понівечену інфраструктуру. Проте в результаті спинився на головнішому — і написав про людей.

    «Рівно о 8:15, 6 серпня 1945 року, за японським часом, у мить, коли над Хіросімою спалахнула ядерна бомба, міс Тошіко Сасакі, чиновниця з відділу персоналу олов’яного заводу в Східній Азії, щойно сіла в офісі заводу і повертала голову, щоб поговорити з дівчиною за сусіднім столиком. Тієї ж миті лікар Масакадзу Фудзі всівся й схрестив ноги, щоб почитати Осаку Асахі на ґанку своєї приватної лікарні, яка нависає над однією з семи дельтових річок, що розділяють Хіросіму», — так починається ця історія.

    Читайте мовою оригіналу за посиланням.  


    Фото — Rolls Press / Popperfoto / Getty.

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00