Корабель жахів: життя і смерть у водах без закону
    The Guardian 7 Жовтня 2019

    Корабель жахів: життя і смерть у водах без закону

    Ієн Урбіна ― The Guardian

    Знущання, сексуальне насильство, принизливі умови життя та примусова праця — робота в морі може бути безжальним бізнесом, і південнокорейський флот глибоководної риболовлі компанії Саджо Оян відзначився особливо.

    У серпні 2010 року старий траулер «Оян 70» потягнула на дно жадібність капітана і не відрізана вчасно переповнена рибою сіть. 45 із 50 врятованих членів команди розповіли подробиці своєї праці. Питна вода була коричневою і мала присмак металу. Швидко єдиною їжею на борту ставав рис та спіймана ними риба. Тим, хто повільно їв, менше платили. Тарганів було стільки, що у повітрі стояв їхній смажений запах, коли вони падали на гарячий двигун.

    А вісім місяців потому у новозеландському порту Літтлтон з його заміни — новенького «Оян 70» — потайки втекло 32 індонезійських матроси. Вони розповіли владі історію рабства на кораблі жахів. Старший механік зламав матросові носа, бо той ненароком на нього наткнувся. Іншого один із офіцерів бив по голові так часто, що той частково втратив зір. За непокору команду зачиняли у холодильнику та змушували їсти гнилу приманку. У кращі дні вахта тривала по 20 годин, а іноді команда працювала по дві доби безперервно. Але найгіршим було сексуальне насильство садиста-боцмана.

    Чому ці люди працювали у таких умовах? Чому не втекли негайно, щойно все це побачили? Читайте репортаж американського журналіста Ієна Урбіни про сучасне рабство на флоті мовою оригіналу.

    Фото — DPA/Alamy

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00