Рік вибору
    Reporters. 30 Грудня 2019

    Рік вибору

    Ми майже не пишемо про політику, але пишемо про долі окремих людей. Утім, на історії, які розповідаємо, так чи інакше впливають події національного масштабу. Протягом року ми намагалися реагувати на найрезонансніші з них у рубриці «Історія одного фото», рідше — у текстах, частіше — у фоторепортажах. В останні дні року публікуємо підбірку репортажних світлин, які розповідають про ключові суспільно-політичні події 2019-го. 

    Ми назвали цей матеріал «Рік вибору» не лише тому, що цьогоріч українці обирали нового Президента та парламент. А ще й тому, що безліч подій знову і знову ставили країну перед вибором: між офіційною Ходою гідності, що змінила військовий парад до Дня незалежності, та Маршем захисників України, що зібрав тисячі військових та волонтерів; між відведенням військ на Донбасі та ризиком капітуляції; між тим, вірити офіційному слідству, що звинувачує волонтерів і добровольців у вбивстві, чи сумніватися; між бажанням повернути з полону своїх співгромадян та необхідністю покарати винних у вбивстві десятків інших.


    Православна церква України отримала Томос про автокефалію. 6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив томос про автокефалію главі Православної церкви України митрополиту Епіфанію. Завдяки Томосу Православна церква України втратила будь-яку залежність від Росії. Фото: Микола Лазаренко
    Верховна Рада закріпила у Конституції курс України на Європейський Союз та НАТО. За ухвалення законопроєкту на засіданні 7 лютого проголосували 334 депутати. Рішення зустріли оплесками. Президент Петро Порошенко назвав цей день історичним. Фото: Михайло Палінчак
    «Стадіон так стадіон»: публічні дебати кандидатів у Президенти України 2019 року відбулися на стадіоні «Олімпійський». Послухати й побачити кандидатів наживо прийшло понад  22 тисячі глядачів. Фото: Михайло Палінчак
    Українці обрали нового Президента. 22 квітня шоумен Володимир Зеленський у другому турі виборів отримав 73,22% голосів і став шостим Президентом України. Петро Порошенко здобув 24,45%. Фото: Віталій Носач РБК Україна
    Україна відмовилась від участі у Євробаченні. Національна суспільна телерадіокомпанія України відмовилася від участі в міжнародному пісенному конкурсі Євробачення-2019. У фіналі національного конкурсу перемогла співачка Maruv. Однак пізніше вона відмовилась підписати договір — причиною конфлікту із комітетом конкурсу стали заплановані виступи співачки у Росії. Фото: Олексій Філіппов
    Україна змінила формат відзначення Дня Незалежності. Цього року головне державне свято офіційно відзначали у зміненому форматі — Президент Володимир Зеленський відмовився від проведення параду за участю військової техніки. Натомість на головній вулиці столиці відбулася Хода гідності. Одразу опісля військові, волонтери та ветерани, незгодні з таким рішенням, організували у центрі Києва альтернативний Марш захисників України, до якого долучилися тисячі людей. Фото: Данило Павлов
    Почала роботу Верховна Рада 9-го скликання — з більшістю від однієї партії. 29 серпня новообрані народні депутати склали присягу. У новому парламенті утворилася більшість від партії «Слуга народу» — президентська сила отримала на виборах 254 мандати. Три чверті, або 76,2%, народних депутатів у новообраному складі Верховної Ради — цілковито нові люди, які раніше ніколи не працювали у стінах парламенту. Фото: Микола Лазаренко.
    Звільнення частини політв’язнів Кремля. 7 вересня у київському аеропорту «Бориспіль» приземлився літак зі звільненими з полону Кремля українцями. До України повернулися 24 військові моряки, яких взяла у полон Росія у Керченській протоці і звільнити яких Росію зобов’язав Міжнародний трибунал ООН з морського права. А також ще 11 українців, яких Кремль утримував у в’язницях, — Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп’юк, Павло Гриб та інші. Фото: Олексій Філіппов
    Скандал довкола телефонної розмови Трампа і Зеленського. 25 вересня Білий дім опублікував стенограму розмови Президента США Дональда Трампа та Президента України Володимира Зеленського. Це сталося після міжнародного скандалу — анонімний інформатор повідомив, що президент Трамп нібито чинив тиск на Володимира Зеленського, вимагаючи розпочати розслідування проти компанії Burisma, якою керує син Джо Байдена — конкурента Трампа на президентських виборах.  Зрештою 24 вересня спікер Палати представників Конгресу США ініціював розслідування у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа. Фото: прес-служба ОП
    Україною прокотилася хвиля акцій «Ні капітуляції!». 2 жовтня кілька тисяч людей мітингували Офіс Президента України — вони вийшли із протестом проти підписання Україною так званої «формули Штайнмаєра». Увечері напередодні Президент України Володимир Зеленський скликав термінову прес-конференцію, аби повідомити: Україна офіційно підписалася під «формулою Штайнмаєра» — документом, що передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів відповідно до законодавства України. Подібні акції протесту тоді відбулись і в інших великих містах України: Львові, Запоріжжі, Харкові, Дніпрі, Одесі, Маріуполі. Фото: Сергій Нужненко
    На Донбасі почали відведення військ. Ідея розвести війська з’явилася ще у 2016 році. Утім тоді обстріли на трьох тестових ділянках не припинилися і українські військові повернулися на позиції. За Президента Зеленського відбулася друга спроба: 30 червня війська відійшли з позицій у Станиці Луганській, 29 жовтня — у Золотому. Розведення військ відбулося попри те, що за три дні до початку прес-центр ООС повідомляв про обстріли — в ОБСЄ їх не підтвердили. Фото: Олексій Філіппов
    У Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Вона стала майданчиком для першої зустрічі та переговорів тет-а-тет Володимира Зеленського і Володимира Путіна. За підсумками зустрічі сторони затвердили головну домовленість — обмін полоненими та припинення вогню на Донбасі до кінця року. Фото: прес-служба ОП
    Справа Шеремета. 12 грудня на брифінгу МВС очільник відомства Арсен Аваков повідомив, що поліція затримала фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Підозру у виконанні вбивства оголосили п’ятьом особам: медсестрі одного з парашутно-десантних батальйонів Яні Дугарь, лікарці й волонтерці Юлії Кузьменко («Лісі»), музиканту й добровольцю Андрію Антоненку («Riffmaster»), добровольцям Владиславу та Інні Грищенкам («Бучі» й «Пумі»). Брифінг і список підозрюваних викликав резонанс у суспільстві. А українське представництво правозахисної організації ПЕН висловило тривогу через порушення прав підозрюваних. Суди тривають. Фото: Костянтин Чернічкін
    Другий великий обмін. 29 грудня на Донбасі відбувся обмін полоненими, про який на початку грудня домовилися в Парижі лідери країн «нормандського формату». До України повернулося 76 громадян, раніше утримуваних у Росії. Служба безпеки України опублікувала список звільнених. У ньому — 12 військових та 64 цивільних. Водночас офіційний Київ передав бойовикам 127 людей. Серед тих, кого видала Україна, — п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані у 2014 році. Ця новина вкотре сколихнула суспільство — активісти, які прагнули завадити вивезенню звільнених судом з-під варти, влаштували протест під стінами Лук’янівського СІЗО у Києві. Фото: Євген Гончаренко

    Дякуємо фотографам за надані світлини.

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00