Ми майже не пишемо про політику, але пишемо про долі окремих людей. Утім, на історії, які розповідаємо, так чи інакше впливають події національного масштабу. Протягом року ми намагалися реагувати на найрезонансніші з них у рубриці «Історія одного фото», рідше — у текстах, частіше — у фоторепортажах. В останні дні року публікуємо підбірку репортажних світлин, які розповідають про ключові суспільно-політичні події 2019-го.
Ми назвали цей матеріал «Рік вибору» не лише тому, що цьогоріч українці обирали нового Президента та парламент. А ще й тому, що безліч подій знову і знову ставили країну перед вибором: між офіційною Ходою гідності, що змінила військовий парад до Дня незалежності, та Маршем захисників України, що зібрав тисячі військових та волонтерів; між відведенням військ на Донбасі та ризиком капітуляції; між тим, вірити офіційному слідству, що звинувачує волонтерів і добровольців у вбивстві, чи сумніватися; між бажанням повернути з полону своїх співгромадян та необхідністю покарати винних у вбивстві десятків інших.
Православна церква України отримала Томос про автокефалію. 6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив томос про автокефалію главі Православної церкви України митрополиту Епіфанію. Завдяки Томосу Православна церква України втратила будь-яку залежність від Росії. Фото: Микола ЛазаренкоВерховна Рада закріпила у Конституції курс України на Європейський Союз та НАТО. За ухвалення законопроєкту на засіданні 7 лютого проголосували 334 депутати. Рішення зустріли оплесками. Президент Петро Порошенко назвав цей день історичним. Фото: Михайло Палінчак«Стадіон так стадіон»: публічні дебати кандидатів у Президенти України 2019 року відбулися на стадіоні «Олімпійський». Послухати й побачити кандидатів наживо прийшло понад 22 тисячі глядачів. Фото: Михайло ПалінчакУкраїнці обрали нового Президента. 22 квітня шоумен Володимир Зеленський у другому турі виборів отримав 73,22% голосів і став шостим Президентом України. Петро Порошенко здобув 24,45%. Фото: Віталій Носач РБК УкраїнаУкраїна відмовилась від участі у Євробаченні. Національна суспільна телерадіокомпанія України відмовилася від участі в міжнародному пісенному конкурсі Євробачення-2019. У фіналі національного конкурсу перемогла співачка Maruv. Однак пізніше вона відмовилась підписати договір — причиною конфлікту із комітетом конкурсу стали заплановані виступи співачки у Росії. Фото: Олексій ФіліпповУкраїна змінила формат відзначення Дня Незалежності. Цього року головне державне свято офіційно відзначали у зміненому форматі — Президент Володимир Зеленський відмовився від проведення параду за участю військової техніки. Натомість на головній вулиці столиці відбулася Хода гідності. Одразу опісля військові, волонтери та ветерани, незгодні з таким рішенням, організували у центрі Києва альтернативний Марш захисників України, до якого долучилися тисячі людей. Фото: Данило ПавловПочала роботу Верховна Рада 9-го скликання — з більшістю від однієї партії. 29 серпня новообрані народні депутати склали присягу. У новому парламенті утворилася більшість від партії «Слуга народу» — президентська сила отримала на виборах 254 мандати. Три чверті, або 76,2%, народних депутатів у новообраному складі Верховної Ради — цілковито нові люди, які раніше ніколи не працювали у стінах парламенту. Фото: Микола Лазаренко.Звільнення частини політв’язнів Кремля. 7 вересня у київському аеропорту «Бориспіль» приземлився літак зі звільненими з полону Кремля українцями. До України повернулися 24 військові моряки, яких взяла у полон Росія у Керченській протоці і звільнити яких Росію зобов’язав Міжнародний трибунал ООН з морського права. А також ще 11 українців, яких Кремль утримував у в’язницях, — Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп’юк, Павло Гриб та інші. Фото: Олексій ФіліпповСкандал довкола телефонної розмови Трампа і Зеленського. 25 вересня Білий дім опублікував стенограму розмови Президента США Дональда Трампа та Президента України Володимира Зеленського. Це сталося після міжнародного скандалу — анонімний інформатор повідомив, що президент Трамп нібито чинив тиск на Володимира Зеленського, вимагаючи розпочати розслідування проти компанії Burisma, якою керує син Джо Байдена — конкурента Трампа на президентських виборах. Зрештою 24 вересня спікер Палати представників Конгресу США ініціював розслідування у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа. Фото: прес-служба ОПУкраїною прокотилася хвиля акцій «Ні капітуляції!». 2 жовтня кілька тисяч людей мітингували Офіс Президента України — вони вийшли із протестом проти підписання Україною так званої «формули Штайнмаєра». Увечері напередодні Президент України Володимир Зеленський скликав термінову прес-конференцію, аби повідомити: Україна офіційно підписалася під «формулою Штайнмаєра» — документом, що передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів відповідно до законодавства України. Подібні акції протесту тоді відбулись і в інших великих містах України: Львові, Запоріжжі, Харкові, Дніпрі, Одесі, Маріуполі. Фото: Сергій НужненкоНа Донбасі почали відведення військ. Ідея розвести війська з’явилася ще у 2016 році. Утім тоді обстріли на трьох тестових ділянках не припинилися і українські військові повернулися на позиції. За Президента Зеленського відбулася друга спроба: 30 червня війська відійшли з позицій у Станиці Луганській, 29 жовтня — у Золотому. Розведення військ відбулося попри те, що за три дні до початку прес-центр ООС повідомляв про обстріли — в ОБСЄ їх не підтвердили. Фото: Олексій ФіліпповУ Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Вона стала майданчиком для першої зустрічі та переговорів тет-а-тет Володимира Зеленського і Володимира Путіна. За підсумками зустрічі сторони затвердили головну домовленість — обмін полоненими та припинення вогню на Донбасі до кінця року. Фото: прес-служба ОПСправа Шеремета. 12 грудня на брифінгу МВС очільник відомства Арсен Аваков повідомив, що поліція затримала фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Підозру у виконанні вбивства оголосили п’ятьом особам: медсестрі одного з парашутно-десантних батальйонів Яні Дугарь, лікарці й волонтерці Юлії Кузьменко («Лісі»), музиканту й добровольцю Андрію Антоненку («Riffmaster»), добровольцям Владиславу та Інні Грищенкам («Бучі» й «Пумі»). Брифінг і список підозрюваних викликав резонанс у суспільстві. А українське представництво правозахисної організації ПЕН висловило тривогу через порушення прав підозрюваних. Суди тривають. Фото: Костянтин ЧернічкінДругий великий обмін. 29 грудня на Донбасі відбувся обмін полоненими, про який на початку грудня домовилися в Парижі лідери країн «нормандського формату». До України повернулося 76 громадян, раніше утримуваних у Росії. Служба безпеки України опублікувала список звільнених. У ньому — 12 військових та 64 цивільних. Водночас офіційний Київ передав бойовикам 127 людей. Серед тих, кого видала Україна, — п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані у 2014 році. Ця новина вкотре сколихнула суспільство — активісти, які прагнули завадити вивезенню звільнених судом з-під варти, влаштували протест під стінами Лук’янівського СІЗО у Києві. Фото: Євген Гончаренко
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
