Шлях «Хліба»
    Андрій Мосієнко 4 Жовтня 2019

    Шлях «Хліба»

    Андрій Мосієнко — український фотожурналіст, автор фотопроєкту «Хліб». Три роки працюючи над фотокнигою, Андрій проїхав сотні кілометрів і зробив тисячі кадрів. Книга ілюструє шлях хліба — ось люди працюють у полі, потім везуть зібране зерно на тік, на елеватор, до млина, де мелють зерно на борошно, далі печуть із нього хліб, а тоді розвозять теплі булки і буханки сільськими та міськими магазинами. Це історія про те, як люди вкладають у хліб свою душу. 

    «Зйомки проєкту я розпочинав під Одесою, потім не раз повертався туди, і навіть потрапив на найстаріший млин Вайнштейнів у районі Пересип. Він працює з 1867 року, кілька разів горів, під час Другої світової його підривали румуни, втім половину одеського хліба випікають із борошна, зробленого саме тут. Пізніше я дізнався, що мій прадід був мельником і працював якраз у тому млині. Отакий поклик предків вийшов. 

    Кілька разів знімав в різних районах Одеської області, а ще — в Кивській, Черкаській, Херсонській, Дніпропетровській, Житомирський, Сумській та Полтавській областях.

    Найважче фотографувати селян. Шоубіз і політики мають спеціалістів із постановки кадру: тут зморшку прибери, там прищик або друге підборіддя, а тут поза невдала. Натомість селяни — щирі та безпосередні. На їхніх світлинах немає фальші та вигаданих поз. Кожен кадр треба робити швидко і добре.

    Селяни від природи непублічні та дещо відсторонені від «городських». Якщо ти не з села, ніколи не станеш сповна своїм серед них. Їхня праця у полі тяжка і зазвичай малооплачувана. Втім, завжди будуть люди, які робитимуть для нас хліб. Бо він годує усіх — і школи, і лікарні, і армію, і політиків.

    Наразі книга «Хліб» друкується на замовлення та невеликими партіями . Мій ідеальний читач — кожен із нас. Бо у звичної скибочки хліба, яку ми щоранку мастимо собі маслом, довга й глибока історія. У хліба великий шлях. Про це я і прагнув розповісти у світлинах».

    [Матеріал опублікований за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00