Як я відкрила для себе рідну мову
    The Guardian 3 Червня 2019

    Як я відкрила для себе рідну мову

    Адаобі Тріша Нваубані ― The Guardian

    Ігбо — мова однойменного народу, який живе у південно-східній Нігерії. Поки авторка цієї історії жила на батьківщині, в родині ніколи не говорили на ігбо. Батьки свідомо обрали англійську. Багато хто не розумів такого рішення, звинувачуючи родину у бажанні перетворити дітей на «білих».

    Коли Лі Куан Ю, перший прем’єр-міністр Сінгапуру та творець сінгапурського економічного дива, змінив офіційну мову навчання з китайської на англійську, його звинувачували в утисках культури. Але він вважав, що з англійською жодна раса не матиме переваги, позаяк це міжнародна мова бізнесу і дипломатії, науки й техніки. Батьки Адаобі поділяли погляди сінгапурського реформатора, сподіваючись, що англійська дітям допоможе.

    Втім, глибшою причиною було бажання вирізнятися освітою поміж грошовитих неуків. Серед ігбо вже багато років триває битва між розумом і гаманцем. Вони знані у всій Нігерії завдяки підприємницькому хисту, проте мало хто з успішних підприємців має освіту. Особливо гостро конфлікт розгорівся у 1990-х під час економічної кризи у Нігерії.

    Історію про те, як рідна ігбо стала частинкою англомовної письменниці африканського походження, читайте мовою оригіналу за посиланням.

    Фото — David Lyons/Alamy

    Текст The Guardian

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00