Мітинг на підтримку територіальної цілісності України в Донецьку
    13 Березня 2019

    Мітинг на підтримку територіальної цілісності України в Донецьку

    Антон Скиба — фотограф та медіапродюсер. Знімає для BBC Future, LaCroix, The Globe and Mail та інших виданнь. У перші дні березня 2014-го року він фотографував мітинг на підтримку територіальної цілісності України у Донецьку. Того дня на центральну площу міста вийшли близько 10 тисяч людей — це був перший масштабний проукраїнський мітинг перед початком війни та окупації міста.

    «Ця фотографія уособлює для мене “останню українську мить“ — саме після цього мітингу збиратися на мирні пікети під українськими прапорами в Донецьку стало небезпечно: міліція відкрито саботувала свою роботу, а так звані “захисники народу Донбасу“ ставали дедалі більш агресивними. За тиждень, 13 березня, на цій самій площі вб’ють Дмитра Чернявського, який стане першою жертвою війни на Донбасі.

    Напередодні зйомки біля кафедрального собору в Донецьку відбувалася «репетиція» зібрання на площі Леніна, і я пробував фотографувати на ширококутну оптику. Висоти не вистачало, тому я повісив камеру на штатив і піднімав його максимально високо над головою, а фотографував за допомогою пульта — вийшов досить пристойний результат. 5 березня я йшов на площу Леніна з єдиним наміром повторити цю ідею — вже було відомо, що ввечері на вулицю під українськими прапорами вийдуть багато людей.

    Площу розділили на дві частини кордоном міліції — біля пам’ятника Леніну зібрались агресивно налаштовані проросійські тітушки, які кидали в учасників мітингу яйця та яблука (того вечора вони вигребли усі яйця в супермаркеті поруч). Я забрався на сцену та знімав так, як запланував, — зробив зо два десятки дублів та трохи познімав розгортання прапору знизу, і поїхав додому обробляти фотографії. Під час обробки випадково активував старий «весільний пресет» у фоторедакторі, який і пофарбував кадр у характерну тональність.

    Надіслав кілька фотографій редакторові “Новин Донбасу“. Пізніше бачив свої фотографії на багатьох ресурсах, вони були опубліковані без дозволу».

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00