Місяць зимових боїв
    18 Лютого 2021

    Місяць зимових боїв

    Важкі танкові бої, цілодобові артилерійські обстріли — шість років тому, 18 лютого 2015-го, українські військові вийшли з оточення у Дебальцевому Донецької області. Разом із містом-залізничним вузлом в окупації російських гібридних сил залишилися також найближчі селища: Чорнухине, Нікішине, Вуглегірськ і Логвинове. 

    Місцеві жителі почали масово залишати Дебальцеве ще на початку лютого. Людей вивозили легковими автівками, автобусами і маршрутками — всім, що їхало. Стареньких і тих, хто мав інвалідність, волонтери й військові виносили до транспорту на руках. 

    З огляду на численні відео, опубліковані журналістами з РФ, окупацією міста, яке поєднує Донецьк із Луганськом і розташоване на автомагістралі міжнародного значення, ймовірно, керував російський генерал Олександр Лєнцов. Восени 2014-го він був представником Росії у Спільному центрі контролю та координації припинення вогню: жив поблизу Дебальцевого, офіційно зустрічався з українськими військовими та журналістами. 

    Найважчі бої за місто та його околиці тривали з 21 січня по 18 лютого 2015 року. У них, за даними Генштабу ЗСУ, загинули 110 військових, ще 270 були поранені. Четверо солдатів, які пропали у так званому дебальцевському котлі, досі вважають зниклими безвісти. За інформацією зведеної волонтерами «Книги пам’яті загиблих», загалом за січень-лютий 15-го на Донбасі загинули 572 українських армійці. 

    За домовленостями у Мінську, 15 лютого 2015 року у Дебальцевому мали б припинитися обстріли. 18 лютого російські гібридні сили окупували місто. Фото: УНІАН.
    Тримати оборону Дебальцевого та околиць доводилося за температури -20 ℃. Фото: УНІАН.
    З осені 2014-го більшість жителів Дебальцевого буквально жила у підвалах. Але масова евакуація почалася взимку. Фото УНІАН.
    За даними ООН, у 2014-2015 рр. на Донбасі отримали поранення приблизно 6 тис. цивільних осіб. Ця жінка — одна з тих, чию квартиру зруйнували під час так званого дебальцевського котла. Фото: УНІАН.
    Українські військові виходили з Дебальцевого до Бахмуту. У мирному місті, окрім солдатів, опинилися також сотні вимушених переселенців. Фото: УНІАН.
    Шість років тому у більшості підрозділів ЗСУ не було форми, взуття, шоломів та бронежилетів. Волонтери допомагали бійцям навіть з їжею та водою. Фото: УНІАН.
    Більшість захисників Дебальцевого були добровольцями та мобілізованими. Фото: УНІАН.
    У «дебальцевському котлі» опинилися бійці, зокрема, 128-ої гірсько-піхотної бригади, батальйону «Київська Русь», 3-го та 8-го полків спецназу. Фото: УНІАН.
    Фото: УНІАН.
    Фото: УНІАН.

    [Серія опублікована за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00