Ніч на передовій

Місяць минув, відколи Тристороння контактна група у Мінську вже вкотре домовилася про «всеосяжне припинення вогню». Від 27 липня на Донбасі заборонена не тільки важка артилерія, як було раніше, а й, зокрема, снайперський вогонь та аеророзвідка. 

Журналістка Reporters Ольга Омельянчук та позаштатний фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Коровайний провели добу на позиціях в районі Світлодарської дуги. В ніч проти п‘ятниці, 28 серпня, тут обійшлося без обстрілів, але військові кажуть: противник знайшов нові способи порушувати перемир’я і тепер дистанційно закидає міни на наші позиції.

— Чуєте, як цвіркуни співають? 

Крокуємо окопом на Світлодарській дузі, за кількасот метрів від позицій російських гібридних сил. Засмаглий піхотинець відганяє рукою зграю собак, що вже звикли жити поряд із військовими, і просить дивитися під ноги, «щоб не наступили на змію, бо ж тут їх живуть цілі кубла».

З моменту оголошення «всеосяжного перемир‘я» минув місяць. І, хоч бойова активність справді знизилася, противник знайшов новий спосіб обстрілювати наші позиції. Тепер російські гібридні сили закидають армійців ПОМ-2 — протипіхотними осколковими мінами натяжної дії. Нещодавно під Горлівкою на такій підірвалися й отримали поранення двоє морпіхів. 

— Спочатку йде звук вистрілу з ручного протитанкового гранатомету, на який замість заряду прикріплюють ПОМку. Міна падає і, завдяки своїм чутливим «пелюсткам», спрацьовує, якщо навіть ти просто проходив повз. Якщо ПОМ-2 не зачепити — вона самоліквідується за 4-100 годин, залежно від того, який час перед запуском встановили бойовики. Штука небезпечна — її уламки розлітаються в радіусі до 16-ти метрів і можуть уразити одразу декілька осіб.

— Чуєте, як цвіркуни співають? — запитує ще раз. — Трохи моторошно, правда? Просто тиша на війні завжди якась неприродна.