Серце повстання в Міннеаполісі
    The New Yorker 28 Липня 2020

    Серце повстання в Міннеаполісі

    Люк Могельсон — The New Yorker

    Загибель афроамериканця Джорджа Флойда від рук білого поліціянта минулого травня сколихнула Америку, запаливши масові протести по всій країні. Єдина жертва стала символом цілого руху, покликаного привернути увагу до проблеми расизму та свавілля поліції у США. Масові демонстрації у багатьох американських містах впродовж останніх тижнів — не лише вияв солідарності та скорботи за втраченим життям, а й виклик владі, від якої вимагають визнання всіх попередніх жертв, що загинули від рук поліції через расові упередження. Як показали останні дослідження Reuters, близько 90% усіх протиправних дій, вчинених поліціянтами під час затримання темношкірих, у підсумку залишаються безкарними. 

    Симона Хантер, учасниця однієї з акцій протесту, коли протестувальники захопили Третє відділення поліції Міннеаполісу, відверто розповідає про жагу справедливості та помсти, поєднання люті та ейфорії, які об’єднували протестувальників на вулицях: «Це наче довбана терапія. Це було чудово. Ми відчували, що ось, нарешті, ми нападаємо на них, а не вони — на наших. Нарешті ми не дозволяємо себе залякувати. Це був смак перемоги. Що ми в силі це зробити». А що відчували ті, хто опинився по інший бік, коли протести вийшли з-під контролю, перетворившись на вандалізм і розбій? Усі ті власники магазинів та мирні мешканці охоплених безладом кварталів? Де межа між боротьбою за права людини та їхнім порушенням?

    Читайте чесний репортаж The New Yorker про те, як смерть Джорджа Флойда змінила Міннеаполіс і його мешканців, мовою оригіналу за посиланням.

    Ілюстрація: Відлін Кадет / The New Yorker

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів.

    А репортаж — це ще й недешева робота. Відрядження, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото з гугл-пошуку та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу.

    На щастя, стартову діяльність проекту підтримує Посольство Норвегії в Україні. Та для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. У нас немає політичних спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша ціль — не кількісні показники.

    Нам значно важливіше згуртувати навколо Reporters. активних і небайдужих українців, які обожнюють цікаві історії та розуміють, що quality journalism matters. Нам значно важливіше розповідати історії, які впливають і змінюють.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00